Я кличу смерть - дивитися набридло
на жебри приниження чеснот
На безтурботне i вельможне бидло,
На правоту, що їй затисли рот,
На честь фальшиву, на дiвочу вроду
Поганьблену, на зраду в пишнотi,
На правду, що пiдлотi навдогоду
В бруд обертає почуття святi,
На мистецтво пiд п'ятою влади,
I на талант пiд наглядом шпика,
I на поряднiсть, що безбожно краде,
I на добро, що в зла за служника!
Я вiд всьго цього помер би нинi
Таж не лишу тебе я в самотинi.
1998